Історія сосисок і ковбас

10.02.2016

Виготовлення сосисок і ковбас має довгу історію - майже дві тисячі років. Можливо, в ті давні часи ще не було того різноманіття форм і видів, яке ми спостерігаємо сьогодні, проте спільні риси виготовлення почали закладатися саме тоді.

Протягом минулих століть ковбаси і сосиски стали найважливішим пунктом меню сучасної людини. Перша згадка про страву, схожому на ковбасу, знайдено в давньогрецькій п`єсі «The Orya» або «The Sausage», а написана вона була в 500 р до н.е. Пізніше це слово досить часто зустрічається в грецьких листах. В епоху розквіту католицтва продукт стає одним з найулюбленіших для віруючих. Його вживають у великих кількостях у свята.

Сучасне слово «ковбаса» (sausage) походить від латинського слова «salsus», що значить солоний. Ймовірно, в стародавні часи цей термін мав більш широке значення, і означав не тільки сосиски і ковбаси в нашій уяві, а й все солоне або просто консервоване м`ясо. Тоді не було можливості зберігати м`ясо в холоді, і приготування ковбас (варених і копчених) було хорошим способом його зберегти.

Йшли століття, а люди все більше і більше вдосконалювали процес приготування ковбас. Так, в залежності від географічного положення в різних частинах світу з`являлися різні рецепти ковбас, які найбільше підходили для того чи іншого клімату. Для прохолодних районів північної Європи, коли сире м`ясо може досить довго зберігатися без спеціального охолодження, виявилися більш придатні сирі ковбаси. Для того, що б зберегти м`ясо в теплі місяці застосовувалося копчення. Ймовірно, так і з`явилися сирокопчені ковбаси. Більш докладної інформації поки немає.

У більш південних районах Європи, а також в Азії, виявилося доцільніше готувати сухі ковбаси (dry sausage): в цьому випадку ковбаса без додаткової обробки висушувалася на сонці. Прикладом такого способу приготування може служити суджук і бастурма. Існує думка, що кочівники з азіатських степів зберігали суджук в сумках під сідлом. Саме там здійснювався останній етап приготування ковбаси: висушуючи, вона набувала специфічну форму. Зараз же плоска форма всього лише данина традиції.

Згодом люди, що жили, в тих чи інших містах стали вигадувати власні рецепти, даючи готовому продукту звучне ім`я, яке легко запам`ятовується. Так з`явилися, віденські ковбаси, італійські, англійські, Камберлендскі... І тільки в баварському містечку Гассельдорф місцеві жителі встановлено пам`ятник своєму землякові Йоханна Георгу Ланеру. Вважається, що саме він винайшов сосиску. Монумент висотою близько двох метрів був споруджений на кошти 500 жителів Гассельдорфа в ознаменування. 225-річчя від дня народження Ланера. На монументі укріплена бронзова дошка з викладом історії сосиски. У 1804 році Йохан Георг Ланер переїхав з Франфурта, де він навчався ремеслу м`ясника, до Відня і відкрив там крамницю. Роком пізніше Ланер представив покупцям своє досягнення - сосиску, яку назвали «франкфуртською» або «віденською».

Ось і виходить, що такі знайомі сосиски і докторська ковбаса, мають насправді давню історію і безліч іменитих родичів в різних країнах.


Переглядів: 62

Залишити коментар